У діалозі Платона «Бенкет» міф про андрогінів розповідає комічний поет Арістофан. За його словами, первісно людська природа була іншою, і крім чоловічої та жіночої статі існувала третя —
андрогіни, які поєднували в собі ознаки обох статей, мали кругле тіло, чотири руки, чотири ноги та два обличчя. Після того як
вони повстали проти богів, Зевс розрізав їх навпіл, і відтоді кожна половина шукає свою втрачену частину — це і є походженням любові (Еросу).«Перш за все, люди були трьох статей, а не двох, як тепер — чоловічої і жіночої, бо була ще й третя стать, яка поєднувала в собі ознаки обох; від неї залишилося тільки ім’я, а сама вона зникла. Стать ця називалася андрогінною, і вигляд її, і назва поєднували в собі чоловіче і жіноче...
По-друге, вигляд у кожної людини був округлий: спина і груди навколо, рук було чотири, і ніг стільки ж, скільки рук, і два обличчя на круглій шиї, абсолютно подібні одне до одного; а голова на цих обох обличчях, що дивилися в протилежні боки, була одна; вух було четверо, сороміцьких органів два, і все інше так само, як кожен може уявити з цього опису. Пересувалися вони не лише прямо, як і ми тепер, у будь-який бік, але й коли хотіли бігти швидко, то котилися колесом, виставивши прямо свої вісім кінцівок, і швидко оберталися...
А три статі були тому, що чоловіча стать походила спочатку від Сонця, жіноча — від Землі, а та, що поєднувала в собі обидві, — від Місяця, оскільки й Місяць поєднує в собі властивості обох світил. Круглими ж і ходили вони колом тому, що були подібні до своїх батьків».
«Були вони страшні своєю силою та міццю, і задуми мали великі, і на богів вони зазіхали... Зевс та інші боги радилися, що з ними робити, і не знаходили виходу... Насилу Зевс, придумавши дещо, сказав: "Здається, я знайшов спосіб і людей зберегти, і покласти край їхньому зухвальству, зробивши їх слабшими. Я розріжу кожного з них навпіл, і тоді вони, по-перше, стануть слабшими, а по-друге, кориснішими для нас, бо їхня кількість збільшиться. І ходити вони будуть прямо, на двох ногах. А якщо вони й після цього не заспокояться і захочуть бунтувати, я знову розріжу їх навпіл, так що вони стрибатимуть у мене на одній нозі".
Сказавши це, він розрізав людей навпіл, як розрізають горобину перед тим, як сушити її, або як ріжуть яйце волосиною».
«І от, коли тіло було так розрізане, кожна половина з тугою шукала іншу свою половину; вони обіймалися, спліталися і, бажаючи зростися, вмирали від голоду та бездіяльності, бо нічого не хотіли робити окремо одна від одної. І якщо одна половина вмирала, а інша залишалася живою, то та, що залишилася, шукала собі іншу і спліталася з нею — чи зустрічалася їй половина колишньої жінки (що ми тепер називаємо жінкою), чи колишнього чоловіка...
Змилосердився Зевс і придумав інший засіб: він переніс їхні сороміцькі органи наперед — бо досі вони мали їх ззаду і запліднювали не один одного, а землю, як цикади. Отже, він переніс їх наперед і цим зробив так, що вони стали народжувати один в одному — чоловік у жінці... для того, щоб при обіймі, якщо зустрінуться чоловік з жінкою, вони народжували і рід продовжувався, а якщо чоловік з чоловіком, то принаймні досягали задоволення від зносин, відпочивали, бралися за справи і дбали про інше життя.
Ось із якого давнього часу вроджена людям любов одне до одного, яка поєднує нашу давню природу, прагне зробити з двох одне і зцілити людську природу».
«Отже, кожен із нас — це половинка людини, розрубаної на дві частини, подібна до камбали, і тому кожен шукає завжди свою половину.
Чоловіки, які є половинкою тієї змішаної статі, що колись називалася андрогіном, кохають жінок, і більшість перелюбників походить саме від цієї статі, і жінки такого походження так само ласі до чоловіків і схильні до перелюбу.
Жінки ж, які є половинкою колишніх жінок, не дуже звертають увагу на чоловіків, а більше схильні до жінок, і від цієї статі походять трибади (лесбіянки).
А ті, що є половинкою чоловіка, шукають чоловічого...».
«Причина цього в тому, що така була наша первісна природа, і ми були цілісними. І от прагнення і пошук цієї цілісності називається любов'ю (Еросом). Раніше, як я вже казав, ми були єдиним цілим, а тепер, через нашу провину, бог розселив нас нарізно, як лакедемоняни аркадців. Тому є страх, що якщо ми не будемо слухняні богам, нас знову розріжуть навпіл...».
